ukrainian

В ТЕБЕ ДОХУЯ ЛАЙНА

"Допоможи-собі-сам" книга. Кріс Томас.


ВИЗНАЧАЄМО ЛАЙНО

Як чудово сказав Вільям Морріс — не тримайте в будинках нічого, що ви не вбачаєте корисним чи прекрасним.

Ну, лайно це вже інше.


ЛАЙНО, НАЙШЛО НА ВЕНТИЛЯТОР

Я припущу, оскільки ти це читаєш, що живеш ти на Заході. А значить, більш ніж вирогідно — в тебе дохуя лайна. Мати стільки лайна погано. Для тебе, для мене, для усіх на планеті.

Книжка недовга. Більшість допоможи-собі-сам книжок типу цієї, лагідно спробують просвітити тебе щодо менш матеріалістичного існування; обіцяючи не осуджувати та показати чистіший, менш захаращений спосіб життя. Та нахуй. Я буду тебе осуджувати. Твоє життя повне непотрібного та некорисного лайна. Йдемо далі.


РЕЧІ ЩО НАВРЯДЧИ ТОБІ ПОТРІБНІ

Безкоштовні ручки, килимки для миші і чашки; твій сховок ресторанних меню; ті блискучі сумочки з-під вина, що ти тримаєш на випадок якщо подаруєш комусь вина; твій пластиковий пакет з пластиковими пакетами; офісна іграшка, що склавши руки, вічно сидить на твоєму столі; купа не-знаю-навіщо-підписаний журналів, що тепер більше нагадує дерево; машинка на дистанційному керуванні, що подарована тобі на Новий Рік, щоб нагадати про щасливе дитинство; твій надлишок електронних девайсів; небажані подарунки що занадто в тебе затримались; твоя CD колекція (музика на CD це мертва пустеля); коробки з фотографіями, будь чесним, які ти ніколи не відкриєш; скручені приховані плакати; опертий на стіну музичний інструмент, на якому ти не граєш; хуйні в м'якій обкладинці; книжки які ти не збираєшся читати; поношені треники; весь одяг який ти ніколи не носиш; викинуті роутери; застарілі штуки, які ти тримаєш на випадок якщо вони будуть чогось варті; зарядки та кабелі для застарілих штук, які ти тримаєш на випадок якщо вони будуть чогось варті; машина що весь день стоїть в гаражі; DIY матеріали, придбані для незавершеного проекту кілька років тому; все що зберігається в коробці або в чорному пластиковому пакеті з-під сміття...

І так далі.


ЧОМУ ТИ?

На особистому рівні, мати дохуя лайна стане проблемою коли на нього стане витрачатись дохуя часу. Це погано. На мить, уяви весь час що був витрачений на прибирання лайна, страхування лайна, та й побоювання, що лайно можуть зламати або вкрасти – це того не варто. Якщо від чогось більше стресу ніж користі, викинь це.

Речей меншає, простору більшає – а він стає лиш ціннішим в цьому хаотичному світі. Кайфувати можливо і від відсутності речей. Місце порухатись, подихати, покрутити котів і все таке інше. Простір це річ, потрібно її побачити.

Ти б мав помітити, декілька абзаців були присвячені звільненню часу і простору. Ну, врешті решт, час і простір це все що в тебе є.
Так хулі дідька з цим робити? Коли ти не обтяжений своїм лайном, ти більше часу можеш витратити на враження і досвід: нові місця відвідати, вчитись, тренуватись, знайомитись з людьми, їсти чудову їжу, пити чудові напої, знайти кохання. Ти відчуватимеш себе легшим і кращим; подорожувати та рухатись легше без буксира.

Коли це перестане відволікати, ти змушений копнути глибше, щоб дізнатись хулі ти бля від свого життя хочеш. Іноді це стрибок в безодню.

Твоє лайно не заповнить безодню, воно лиш злегка її притуманить.


ШПИГУНИ ПО СУСІДСТВУ

Це мерзенна коаліція, з жадібності та заздрощів, що спонукає до всіх помірятись-хуями змагань які звуться життям. Ми витрачаєм їх порівнюючи себе з іншими, жадаємо сусідського вола – і влізаємо в борги щоб придбати більшого, блискучішого вола ніж в них. Все заради пошуку неможливого життя, де в тебе найбільша, найкраща колекція волів, дружин, лакеїв та віслюків, і в тебе все прекрасно.

Велика частина цього бажання, була народжена світом маркетингу і реклами. Реклама запліднює наші мрії й дає їм "життя". Але ці речі, вони не живі. Це речі. Просто речі. Просто інертні крихти матерії, без крові чи органів, чи думок, чи почуттів.

Реклама полює на наші страхи. Вона повсюди, і вона кричить та кричить, і від неї стає важко думати. Вона використовує наші найглибші фобії, щоб запевнити нас, що щастя потрібно придбати, що саме цей продукт, або цей, і є магічним рішенням всіх наших проблем.

Але магії не існує.


MOTHER NATURE, MEET YOUR MAKER

Археологи майбутнього, опиняться в вигрібній ямі з усього викинутого нами сміття, сортуючи гори DVD дисків і коробочок з під йогурту, дивуючись: “ким ці ідіоти курва були?”

Кількість речей які ми поглинаємо, неймовірна. Це пригнічує, думати про все те що витрачається на створення безкорисного лайна кожного дня. Стан навколишнього середовища вартий іншої книжки, та просто кажучи: обмежені ресурси планети є, ну, обмеженими – і якщо ми продовжимо їх поглинати на тій же швидкості, досить скоро вони закінчаться.

Враховуючи це, легко втратити надію щодо людського майбутнього. Це нормально. Це, мабуть правильна відповідь. Але почни шукати шляхи, якими ти можеш покращити свій особистий вплив на Землю, і уявити що почнуть інші, стане легше.

Подумай про ресурси що йдуть на створення і підтримку одного твого пожитку, протягом життя. Порівняй його з альтернативами. Велосипед, з 10-20 кілограм різних легких металів, гуми, і так далі, набагато ефективніший спосіб транспортування однієї людини, ніж 1½ тонни сталі, алюмінію, скла, шкіри, і тисячі літрів пального.

Я перший визнаю, що твої зусилля не дуже то й стримають настання глобального потепління. Ти можеш перероблювати пляшки від Коли чи відмовлятись від пластикових пакетів, все життя, не залишивши нічого крім крихітної могилки на земній поверхні. Але коли все стане жахливо, принаймні ти матимеш менше лайна що тягнутиме тебе вниз, в брудну коричневу воду.


ЖИТТЯ В МАТЕРІАЛЬНОМУ СВІТІ

Зрозумій правильно. Я не пропоную тобі продати своє майно і піти, вічно блукати пустелею, в одній лиш набедреній пов'язці. Багато речей, дійсно, дуже круті. Щоб побачити справжню ціну матеріального, варто відчути щиру подяку речам якими ти користуєшся щодня.

Повсякденні речі — це речі якими ти найбільше користуєшся, а отже це речі які дійсно варті інвестицій в них. Май зносостійке взуття, зручні крісла, ножі й виделки, що не зігнуться чи заржавіють. Май лептоп, який не зламається і не втратить даних. Вкладайся в свої хобі. Чим би не було, те на що ти витрачаєш більшість свого часу, май речі які допомагають тобі робити це краще.

Повсякденні речі — легко піддаються оцінці, з точки зору частоти користування, того як довго вони зношуються, і скільки радощів вони привносять в життя. Речі які підпадають під всі категорії, чудові. Тримай їх і доглядай за ними.

Не всі речі можуть оцінюватись корисністю: твори мистецтва, декорації, пам'ятки та сувеніри… Важко позбутись цих речей, вони мають набагато більш дивну, суб'єктивну цінність. Ми пов'язуємо з ними спогади й кріпимо до них свої сентиментальності. Нам потрібні вони, щоб прикрасити будні, і показати іншим свою індивідуальність.

Коробка з фотографіями, що відкривається раз в декілька років – вона дійсно того варта, принаймні в фізичній формі? Чи це просто костиль, що більше тобі не потрібен?

Не відчувай себе погано, коли викидаєш щось потворне, зламане чи даремне, навіть якщо це має якусь сентиментальну цінність. Горе піде. Бабця тебе пробачить. З усіх разів коли ти щось викинув, скільки ти про це пожалів?


ТЕПЕР ТИ ЗНАЄШ — В ТЕБЕ ДОХУЯ ЛАЙНА, ВЗНАЙ ЯК ЙОГО ПОЗБУТИСЬ

Сподіваюсь, я дав тобі інструменти, щоб розрізнити зерно і лайно, і стимул відправити свої безкорисні пожитки в краще місце. Є цілий ряд шляхів, щоб позбутись непотрібного. Ось вони.

1. Віддай лайно людям, яким воно потрібно.

Люди, з меншим ніж маєш ти. Благодійні організації, яким потрібні гроші. Школи. Бібліотеки. Люди, яким потрібні матеріали для експериментів або прототипів. Роби це регулярно - кожні декілька місяців, або близько того. Покохай цей процес. Постійно спостерігай за оточенням. Чи справді "воно" повинно там бути? З часом, позбуватись речей стане приємніше ніж купляти нові.

2. Продай лайно людям, яким воно потрібно.

Все як перед цим, з меншим альтруїзмом.

3. Ділись лайном.

Ти можливо маєш речі (інструменти, засоби пересування чи одяг наприклад) які можуть бути корисні іншим. Дриль — класичний приклад, яка тобі потрібна близько десяти хвилин, в середньому, на протязі її життя. Позич ці речі друзям, аби збільшити їхню користь. Довір їх людям, і вони довірять тобі свої.

4. Оцифруй лайно.

Збірки книжок, CD чи пластинок, стопи документів і журналів – є багато речей що можна оцифрувати. Проскануй і запиши їх в найкращій якості, а тоді викинь.

5. Полагодь лайно.

Якщо ти відчуваєш себе змушеним позбавитись, того що тобі насправді потрібно, перевір чи його можливо полагодити. Більшість речей що ми купляємо, не довговічні, це сумний факт. Придбати заміну стало дешевше, ніж полагодити те що вже є. Це деструктивний цикл. Якщо це варте того, постав за ціль його полагодити та триматись за нього, так довго, наскільки можливо.

6. Знищ лайно, при цьому не наїбнувши інші крихти всесвіту в процесі.

Цей спосіб найважчий. Спробувавши, ти гостро усвідомиш наскільки погано твоє лайно готове до потойбічного життя. Більшість речей, що ти викинеш, здаються приреченими лежати на звалищі тисячі років, збираючи пил. Звичайно, утилізуй все що можливо. Ти можливо здивуєшся, скільки речей можливо повторно використати – батарейки, картриджі від принтера, скло, деякий пластик, купу всього. Але решту лайна, безкорисні речі з якими ти неминуче залишишся – твоє життя буде краще без них.

7. І нарешті, якщо ти й дізнався щось після читання, будь ласка, практикуй це кожен день на протязі всього свого життя, і до самої смерті:

НЕ КУПУЙ ЛАЙНА В ПРИНЦИПІ.


ДЯКУЮ

Дякую за читання цієї книжки. Я сподіваюсь вона не здалась тобі лайном.

Якщо здалась, прошу звернутись до попереднього параграфу.


—


Written by Christopher Thomas

This work is licensed under a Creative Commons
Attribution-NonCommercial 4.0 International License